Про реформу органів внутрішніх справ

Стратегія розвитку органів внутрішніх справ (ОВС), яка була ухвалена урядом 22 жовтня, але побачила світ тільки на початку грудня внаслідок тривалих спроб її змінити. Стверджувалося, що Стратегія здатна запустити довгоочікувані реформи міліції та МВС. Як же йде процес її втілення?

Спочатку зазначимо, що в умовах військового конфлікту сподіватися на додаткове фінансування реформ марно: бюджет МВС залишився таким же недостатнім, як і раніше. А за середньої зарплатні в МВС на рівні 2.5-3.5 тис. грн. які можуть бути серйозні зміни? За результатами анонімного опитування персоналу ОВС Київської, Харківської та Одеської областей 53% опитаних сказали, що доходів вистачає тільки на харчування, і ще 22% – що їх не вистачає. Відповідаючи на питання щодо достатнього рівня зарплатні, 42% назвали суму в 6500-13000 грн, а майже кожен третій – 13000-19500 грн. При цьому лише 12% опитаних мають можливість працювати менш ніж 56 годин на тиждень, решта вказали, що працюють більше, в тому числі 5% відповіли, що працюють більш, ніж 98 годин на тиждень.

Тим не менше, зміни вже не назріли, а перезріли. Злочинні дії працівників ОВС вже були однією з причин двох українських революцій – 2004 та 2014 років. На необхідності реформ наполягають усі – і держава, і суспільство, і самі правоохоронці. В умовах тотального дефіциту ресурсів МВС пішло шляхом скорочення управлінського персоналу за рахунок запровадження нових ІТ-технологій, підрозділів, які дублюють функції одне одного, реорганізації структури ОВС, залучення експертної та технічної допомоги США, Європейської комісії, країн Європейського Союзу та інших донорів.

Створена Національна платформа «Реформуємо МВС: прозорість та відповідальність». Її дев’ять робочих груп, в кожній з яких працюють працівники ОВС, громадські та зарубіжні експерти, створюють різні частини Плану дій для реалізації Стратегії – оптимізація структури МВС та ОВС, нова система охорони громадського порядку, реорганізація служби дільничних, розділення поліції на Національну та місцеву, створення нової системи показників ефективності ОВС, орієнтація роботи ОВС на громади (запровадження моделей community policing), розвиток процедур внутрішнього й громадського контролю та протидії корупції, зміна кадрових процедур, реформа відомчої освіти, законодавче забезпечення усіх цих змін. Діяльність Національної платформи підтримується Міжнародним фондом «Відродження» та Консультативною Місією ЄС.  

Восени проект Плану дій має розглядатися урядом. А паралельно запроваджуються ті його частини, які можна реалізувати вже зараз. Так, в минулому році введені номерні сейф-пакети для зберігання особистих речей затриманих, затримані отримали можливість ознайомитися із своїми правами та звернутися до Центру безоплатної правової допомоги для запрошення адвоката. Напрацьовується практика участі активістів правозахисту в службових розслідуваннях за заявами про порушення прав людини працівниками ОВС для підготовки відповідного нормативного документу.

Заробітна платня підвищується працівникам реформованих підрозділів за рахунок економії бюджетних коштів – такий принцип взятий в МВС за основу у питанні зарплатні. Так, працівники нової патрульної поліції, яка створюється на основі існуючої патрульно-постової служби та ДАІ, мають отримувати 8-10 тис. грн. на місяць. Нові патрулі з’являться в Києві з 20 червня, якщо парламент в травні ухвалить пакет законопроектів, що запроваджують її створення та докорінні зміни в ДАІ. А поки що з початку цього року на основі конкурсу та співбесід відібрали з 33 тис. кандидатів 2 тис. працівників, вони зараз закінчують навчання. В квітні стартував процес збору документів на конкурс в Одесі, Львові і Харкові. Якщо законодавча база буде створена, то нові патрулі запрацюють до кінця року в цих трьох містах і Дніпропетровську.

Поєднання ППС та ГАІ в єдиному патрулі було апробоване в межах експерименту в Хмельницькому в грудні 2014 – лютому 2015, що дало можливість визначити потреби в машинах, в пальному, кількості працівників, відпрацювати схеми патрулювання тощо.

Головна проблема патрульної служби відома – несвоєчасне реагування на повідомлення про правопорушення. Внаслідок цього частина громадян взагалі не звертається до міліції, не вірячи у її спроможність надати допомогу. В першу чергу це стосується випадків адміністративних правопорушень та актів сімейного насильства. Щоб змінити цю ситуацію,   треба суттєво зменшити час прибуття патрулю на місце правопорушення. Для цього в межах Львівського пілотного проекту запроваджується автоматизована система управління патрулями. Вона передбачає внесення оператором 102 або черговою частиною ОВС до бази єдиного обліку повідомлення/заяви від громадянина, категоризацію цієї події та візуалізацію її на електронній мапі з прив’язкою до адресу та часу, а також спрямування найближчого патруля до цього місця. Таким чином буде створюватися електронна мапа подій, пов’язаних зі злочинами правопорушеннями на даній території. Ця система має стартувати у Львівській області вже в червні, а потім, після її перевірки та апробації, розповсюджена на всю країну. На основі цієї ж системи в майбутньому планується утворення загальнодержавної служби порятунку 112 як частини загальноєвропейської служби порятунку 112, а також загальнодержавної служби розшуку дітей 116000 як частини єдиної європейської гарячої лінії розшуку дітей 116000.

Проте за існуючої структури ОВС, коли на території райвідділу діє один-два патруля, і патрулюють і дільничні, і навіть слідчі з оперативниками, проблема ефективної охорони громадського порядку не вирішиться. У Львові розробили нову структуру органів внутрішніх справ, за якої кількість працівників ОВС, залучених до охорони громадського порядку, збільшується до 70% від особового складу ОВС, як це і передбачено Стратегією. При цьому в райвідділі в середньому буде функціонувати 7 патрулів, які покриють всю добу, а патрульні будуть мати 8-годинний робочий день з двома вихідними. Для перевірки цих ідей підготовлено нормативну базу і розпочатий експеримент у Самбірському міському управлінні внутрішніх справ.

Розроблені нові процедури контролю за безпекою дорожнього руху, засновані на використанні відео стеження та радарів. Для звикання до цих процедур спочатку планується ввести кожному водію 150 балів як початковий стартовий пакет. Якщо правопорушення фіксується відео або радаром, знімаються бали. Коли вони вичерпаються, вже нараховується штраф. При несплаті штрафів протягом 30 днів, накладається пеня у подвійному розмірі штрафу, при несплаті штрафу та пені протягом 60 днів, справа передається до виконавчої служби. Адміністративне стягнення вноситься в автоматичному режимі і направляється на адресу місця проживання власника машини. Тобто буде штрафуватися власник, а не водій,  який шляхом регресного позову зможе повернути собі вартість штрафу, якщо порушником був інший водій.

Передбачається також і sms-повідомлення про накладення адміністративного стягнення. Порушник отримує лінк на відео, де зафіксоване його порушення, і пароль доступу. Людина, вказуючи особисті дані і пароль, зможе зайти і переглянути короткий ролик про своє власне правопорушення. Далі він або платить штраф, або оскаржує рішення про адміністративне стягнення. Термін оскарження – 10 днів з дня вручення постанови про правопорушення. Оскаржити можна як у вищестоящому адміністративному органі, так і в суді, і оскарження призупиняє строк оплати.

Дещо інакша процедура, якщо за правопорушення штрафують на місці патрульні поліцейські. Якщо порушник не заперечує штраф, в машинах патрульної поліції буде електронний принтер, який дає можливість людині сплатити штраф кредитною карткою і тут же отримати електронну квитанцію, тобто електронний протокол правопорушення.

Слід зауважити, що в законопроекті не буде «виделки» штрафів, пропонується один штраф за правопорушення, і це буде мінімальний на сьогодні існуючий штраф.

Для реалізації цих змін МВС розробило пакет з чотирьох законопроектів, які внесено до парламенту. Поспіх, з яким готувалися законопроекти, можна зрозуміти: вікно можливостей є вузьким і коротким. Проте, і залишати недоліки в законопроектах, які суперечать принципам реформування поліції, не можна. Зокрема, важко погодитися із залишенням в законопроекті про національну поліцію воєнізованої системи звань від лейтенанта до генерал-полковника, відмови від конкурсної процедури призначення на деякі посади, відсутністю інновацій в системі відомчої освіти та професійної підготовки. Тим не менше, на мій погляд, законопроекти можна ухвалити у першому читанні, а потім виправити всі недоліки, які неминучі за такого короткого періоду їхньої підготовки.

Насамкінець зауважимо, що реформа ОВС полягає не тільки і не стільки в розробці і ухваленні нових законів, скільки в інституційних змінах та інноваціях, які мають бути запроваджені та перевірені. А зміни до законодавства потрібні для правового забезпечення цих змін та інновацій.