Коментарі до проектів Концепції та Стратегії реформування МВС
Експерти Консультаційної місії Європейського Союзу (КМЄС) позитивно оцінили Стратегію реформування ОВС, розроблену фахівцями ХПГ та Центру досліджень правоохоронної діяльності (ЦДПД). У листі від 02 жовтня 2014 р. на ім’я заступника міністра МВС Т.Авакяна, підготовленого головою місії Кальманом Міжеєм, відзначається наступне:
«Протягом останніх двох тижнів КМЄС отримала два документи, що стосуються реформи МВС: 1) проект концепції реформування МВС на 8 ст. та 2) стратегію реформування на 45 ст., підготовлену паном Захаровим і паном Мартиненко. В неділю, 28 вересня, я та Головний стратегічний радник МВС місії зустрілися з паном Захаровим і паном Мартиненко й обговорили загальні питання запропонованого процесу реформування МВС.
Мені відомо, що в понеділок 29 вересня 2014 р., радники КМЄС мали зустріч з Вами, на якій Ви висловили до них прохання надати коментарі та зауваження щодо вищезгаданих документів.
Мала місце домовленість, що хоча КМЄС досі не має офіційного статусу, поки Угода про статус місії не підписана, ми, тим не менш, раді надати наші коментарі та думки щодо цих документів.
Ми повністю підтримуємо значні докладені зусилля та глибину Стратегії реформування МВС на 45 ст., хоча, наскільки ми розуміємо Міністр Аваков представить Кабінету міністрів на наступному тижні документ Міністерства на 8 ст., з документом на 45 ст. у якості додатка. Тому коментарі, які наведені нижче, в основному будуть стосуватися Концепції реформування МВС на 8 ст.
Ці коментарі були підготовлені радниками КМЄС, які працюють з МВС, їх слід розглядати в якості попередніх спостережень і основи для подальшого детальнішого діалогу між старшими співробітниками МВС і радниками КМЄС щодо планування процесу реформування. Вони згрупували наші коментарі за основними напрямами, щоб вони були зрозумілішими.
Із нетерпінням чекаю подальшого діалогу та співпраці з Вами та Міністром Аваковим. Я радий Вашій підтримці й успішній співпраці з Консультаційною командою МВС щодо майбутньої реформи».
Коментарі до проектів Концепції та Стратегії реформування МВС:
|
Обґрунтування реформи з боку МВС |
|
Документ на 45 ст. надає достатнє обґрунтування реформи, хоча ми вважаємо, що воно могло б бути більш розвиненим у документі на 8 ст.
Ми повністю усвідомлюємо, що цей конкретний план реформування є історичним по своїй суті, тому було б доцільно наголосити на важливості цієї реформи в документі на 8 ст.
В обох документах згадуються події в суспільстві, економіці, технологіях, глобалізації та відсутності можливості адаптації МВС, що призводить до відриву МВС від суспільства та неефективності його правоохоронних функцій. |
|
Бачення та стратегічна мета |
|
Логічним кроком, що витікає з обґрунтування й аналізу, викладених в обох документах, є розробка бачення та стратегічної мети. На нашу думку, у Концепції реформування МВС це могло б бути висвітлено детальніше. Ми помітили, що бачення та стратегічна мета чітко сформульовані в тексті Концепції реформування, вони також зустрічаються в декількох розділах, але було б доречніше пояснити бачення та стратегічну мету на початку документа чи в першому розділі. |
|
Суть реформи МВС |
|
Нас зацікавило, що в обох документах викладено положення про необхідність демілітаризації, скорочення та переведення в цивільний вимір департаментів і служб, та, де це необхідно, зменшення непотрібної бюрократії для створення ефективних і професійних структур. Для реалізації цих заходів необхідний рішучий та ефективний діалог і співпраця, що забезпечать залучення необхідних ресурсів, що потрібні для ефективного планування та реалізації процесу реформування. КМЄС готова надати консультаційну допомогу в розробці, плануванні та координації цієї роботи. |
|
Зв’язок реформи МВС із загальними заходами реформ |
|
Ми вважаємо, що буде цінним розробити механізм, який би пов’язав реформу МВС із загальнонаціональною реформою державних органів України. Опис того, як реформа МВС вписується в загальну реформу, особливо в контексті процесу децентралізації, допоможе чіткіше позиціонувати стратегію реформування. Взяття за основу принципів розділення виконавчої влади та політичної сили, що згадується в тексті стратегії реформи, є, і ми з цим погоджуємося, надзвичайно важливим для цілісності та сталості процесу реформування. |
|
Зв’язок із законодавчою реформою |
|
Ми вважаємо, що перегляд законодавства не є обов’язковою передумовою реформи, радше наслідком її бачення. Законодавство – це провісник змін у політиці та процесуальної реформи, але саме лише законодавство не забезпечить відповідність функціонування департаментів і органів МВС спроможності та бажанню співробітників МВС покращувати власну роботу. Ми також помітили, що часові рамки реалізації законодавчої реформи є дещо амбіційними з урахуванням консультативного процесу, особливо в контексті децентралізації. |
|
Оцінка процесу в формулюванні стратегії |
|
Формулювання стратегії – це відповідальність не лише найвищого керівництва, політиків і структур, до цього процесу мають бути залучені керівники другого рівня. Стратегія може бути обговорена з відповідними співробітниками, але про це не згадується в жодному з документів. Також не ясно, чи відбуватиметься взаємодія з Міністерством юстиції та Міністерством фінансів? Доцільно було б пояснити цей процес у документах. Текст документів може розпочинатися з висвітлення підходу до реалізації реформи: визначення обов’язків, планування, прийняття рішень і їх реалізації. |
|
Чинники успіху |
|
Документ, розроблений громадянським суспільством, детально описує різні аспекти реформи і тому буде корисним при обговоренні та розробці плану реалізації.
У документі згадується про призначення голови національної міліції, і ми вважаємо цей намір дуже важливим і нагальним. Більш того, ми вважаємо, що призначення на цю надзвичайно важливу посаду буде першим важливим кроком у реалізації реформи, тому при підборі кандидата необхідно приділити значну увагу проведенню відповідних консультацій всередині МВС.
Враховуючи майбутній процес скорочення персоналу, до документу має бути включено положення про мінімізацію впливу скорочень через ранній вихід на пенсію, програми перекваліфікації, фінансовані урядом чи іншими організаціями, перехід на цивільні посади та до зовнішніх структур, де це можливо. |
|
Подальші рекомендації та коментарі |
|
Очевидно, що було докладено значних зусиль до розробки обох документів, що об’єднали в собі багато думок, однак, на нашу думку, можна докласти ще трохи зусиль для узгодження змісту принципових положень.
Ми помітили та повністю підтримуємо таке бачення, що політичний вплив на процес реформування має бути обмежений участю органів виконавчої влади на стадії впровадження реформи, як це описано в Стратегії реформи.
Демілітаризація: у випадку Національної гвардії, використовується формулювання «військове формування з правоохоронними повноваженнями». Можливо, доцільніше описати Нацгвардію як цивільне формування з напіввійськовими функціями».
Можна скласти окремий документ, в якому будуть детальніше описані та відображені згадані структури та завдання. Залишаються питання щодо розуміння національних і територіальних структур і їх повноважень. Було б корисно продовжити опрацювання питань розмежування повноважень, децентралізації, особливо в контексті кримінальних правопорушень, місцевого самоуправління, державного управління та фінансування, та включити відповідні положення до організаційної частини документу. В якості інструменту зміни поведінки та протидії корупції згадується Кодекс корпоративної етики, і, на нашу думку, є підстави для подальшої роботи у напрямку зміни корпоративної культури з використанням стратегії досягнення гендерної рівності відповідно до принципів Резолюції Ради безпеки ООН 1325 (простими словами, йдеться про призначення жінок на керівні посади).
В обох документах йдеться про підготовку та перекваліфікацію правоохоронного штату МВС. Було б корисно доопрацювати це питання в контексті прив’язки до процесу набору та відбору персоналу, посадових інструкцій, оцінки роботи та вимог до перекваліфікації в якості частини загальної кадрової політики.
Крім того, ми помітили декілька питань стосовно структур, що займаються кримінальними правопорушеннями:
|